Кожен громадянин України зобов’язаний щоденно виконувати програму дій для розбудови  держави Україна, та створення спільноти –  нашого роду (народу) шляхом мирного співіснування представників різних національностей, на основі споконвічних традицій та звичаїв, що прославили Україну.

Преамбула.

Мета  існування держави  Україна: забезпечити шляхетне (достойне ментально) та безбідне (достатнє матеріально)  життя громадян на належній державі землі та на справедливих принципах побудови, що засновується на вільному виборі державного управління, дотримання права кожного громадянина на врахування його інтересів при управлінні , а також побудова взаємодостатньої, добропорядної та прогресуючої громади рівних серед рівних та вільних серед вільних  людей, результатом чого має бути духовний та матеріальний ріст, як людини, суспільства так і держави в цілому.

 Особи, що є представниками великого капіталу є чужинцями для суспільства :

 Особи, що уособлюють в собі представників великого капіталу або транснаціонального (далі – називаємо їх - Олігархами), та негативно впливають на життя українського народ, а  також  держави Україна - ставлять собі за мету:

1) шляхом підміни понять демонізувати певні явища, обдурити український рід в цілому та кожного громадянина України окремо, результатом чого стане можливість «творити статки з повітря»;

2) проведення глобалізації, здійснення геноциду та інших негативних явищ з метою свого матеріального збагачення, та морального спустошення проживаючих в Україні, що вже на сьогодні призвело до виродження народу (нашого роду) (приклад – війна на Донбасі);

3) виконання волі світового уряду, щодо звільнення української землі для нового заселення «обраних», шляхом фізичного знищення народу, втягнувши його в боротьбу з усіма сусідами, а також шляхом продажу землі транснаціональному капіталу світу.

Духовною основою діяльності розбудовників України повинна бути – ВІРА в Бога, на національних засадах. ВІРА в свої сили даровані матінкою – ЗЕМЛЕЮ та батьком – ВСЕСУЩИМ. НАДІЯ – на долю, ЛЮБОВ – всіх до всіх і до всього.

Це не суперечить моральним засадам жодної з релігійних течій чи віросповідань світу, що дає нам віротерпимість  та  відповідають вимогам ТВОРЦІВ СВІТЛА.

1.  За нашим твердим переконанням, саме така  основа є єдиним підґрунтям для вирішення проблем, не тільки соціального безладу та всіх негараздів українського суспільства, Всесвіт України  (земля, вода, повітря, ліси, рослини, комахи, бактерії, тварини та інші живі істоти), без  православно-ведичних взаємовідносин перетвориться з Богом даної казкової України в  безжиттєву  пустелю.

2.  Усвідомлення нами, дітьми української землі, що вирішення всіх життєвих завдань лежить в цілому на суспільстві України. Таким чином, лише об’єднане суспільство, на засадах духовної любові до своєї землі, свого народу та своїх традицій в їх різноманітності зможе направити на подолання розбрату та створення України – держави загального благоденства та справедливості.

3.  Закон людський має відповідати законам Всесвіту, тобто життя, любов, справедливість, воля, лад, духовність, працьовитість, взаємоповага, що означає не спричинення живій істоті болі чи незручностей за умови відсутності подібності поведінки з боку цієї особи.

4.  Подальша програма порятунку викладена з метою покрокових рекомендацій в різних сферах буття суспільства і держави та має здійснитися для досягнення мети існування української держави.

 Пропозиції Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго шодо Програми порятунку Українського народу та Української Держави

     Враховуючи стан війни в Україні,  що організована і проводиться з 2014 року світовими лідерами, що спираючись на корупцію в Україні направляють на самознищення нашого роду (народу) - хліборобських орійських народів чисельністю більше 300 мільйонів  чоловік на континенті Євразія - з метою встановлення панування на ньому іншого роду за правилами та законами олігархічних режимів, що вже привело до абсолютного зубожіння корінного населення України  та  до  вимирання корінного українського народу.

Косаків (козаків) такий стан речей обурює та не влаштовує !!!

 Виходячи з цього вони пропонують  на перехідний період, до відновлення діяльності економіки :

I. Блок політичний і державного будівництва

1) Україна повертається до своєї звичаєвої споконвічної  форми правління - на сучасній мові (етапі правосвідомості)  Президентська форма правління;

2) Пряме народовладдя на місцях, що трансформується у представництво до законодавчого органу (Ради);

3)    Проведення територіально-адміністративної реформи (на даний час відбувається підміна поняття);

4)    Припинення децентралізації, що призведе до міжусобиць в державі. Приклади вже маємо;

5)    Земля, надра, вода, повітря і т.д. власність народу України, що перебуває управлінні обраної народом влади;  

6)    Запровадження державної політики у сфері реєстрації – визначення одного не політизованого суб’єкта управління всіма реєстрами та встановлення правильного контролю його діяльності;

7)    Реальне втілення засад поділу влади та запровадження механізмів стримувань та противаг всіх гілок влади ( з врахуванням сучасного розвитку);

8)    Політичний переділ;

- утворення первинних ланок самоврядування  та  перехід до безпосереднього  управляння на місцевому рівні, а саме : відновлення вічевого принципу народного представництва.

Створення проміжної (середньої) ланки управління на заміну місцевих рад – З’ЇЗДІВ представників вічевих виборців , які наділені повноваженнями представництва .

Земельна Рада утворюється з представників з’їздів та представляє – виборців на всеукраїнських виборах до Законодавчого СОБОРУ. 

Обов’язковий принцип представництва – кожна національна спільнота повинна мати в Законодавчому собору – квоту представництва в залежності від процентного кількісного складу проживаючих на територій України.

9) Президент обирається  на непрямих виборах, а його місцеві представники, призначаються після обов’язкового  погодження місцевими законодавчими органами. Натомість, місцеві адміністрації призначаються представником Президента шляхом суспільного погодження;  

10) Судова влада створюється за принципом територіального устрою та спеціалізації, інстанційності та підпорядкуванню Верховному Суду України. ВСУ – не здійснює судочинства, за виключенням справ, що визначені спеціальними законом «Про судову систему України»;

11) Затвердження нової Конституції – шляхом плебісциту (розробленої процедури внесення змін до Конституції України); 

12)   Утворення справедливої військової структурованості, яка дозволить країні, що перебуває у центі інтересів багатьох країн відстоювати свої пріоритети. (поєднання обов’язковості та професіональності). Обрання типу військового будівництва;

13) Розробка та затвердження стратегічних програм розвитку основних сфер розвитку громад та держави;

14) Створення блоку органів безпеки у всіх галузях державотворення;

15) Утвердження національної валюти. (проект утвердження обирають спеціалісти, а затверджує суспільство за процедурою плебісциту;  

16) Досягнення міжнародного визнання не як території, а як повноправної держави. Ініціювання створення слов’янського блоку Європи;

17) Розробка та впровадження потужних Сил  Безпеки Української Держави та Сил правопорядку;

18) Відновлення історичної ПРАВди наРОДУ України;

19) Прийняти Закон України про Символіку  Держави, в якому роз’яснити значення гімну національних кольорів, прапору, гербу та символів Земель України;

20) Провести ревізію законодавства та здійснити заходи з заміни неякісних та шкідливих норм, а також відновлення норм направлених на виконання основної функції Держави - захисту життя, здоров’я та  інтересів людини;

II. Економіка та фінанси

1)  Запровадження нової економічної моделі суспільства ( основу вказаної системи складають новітні розробки економістів, що відійшли від  нав’язування  збагачення, як єдиного стимулу економіки в тому числі і включення соціальної персоніфікованої ( соціально-справедлива економіка) економічної доктрини; 

2)  Повернення державного регулювання  в стратегічних галузях діяльності суспільства;

3)  Впровадження розробленої нашими предками податкової моделі (пристосувавши її до умов сьогодення), що була на території нашої Держави впродовж славетних історичних часів;

4)  Втілення  споконвічних слов’яно - арійських принципів господарювання, шляхом кодифікації правових норм в єдиному законодавчому акті;  

5)  Встановлення справедливих критеріїв бюджетної політики;

6)  Визначення пріоритетних сфер фінансування з державного бюджету направлених на програмування майбутнього росту добробуту всіх і кожного ;

7)  Припинення  співпраці з економічними загарбниками  Світовий Банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ)  і т.п. Втілення принципу співмірності;

8)  Зменшення дотаційних виробництв; Введення зрозумілого принципу підприємництва , який полягає не в збагачені будь-яким способом, а в наповненні ринку якісним та необхідним продуктом;

9)  Формування економіки з раціональним використанням природних дарів, запровадження збереження родючості ґрунтів, чистоти водойм, повітря, а також заборона підприємств, що забруднюють навколишнє середовище ;

10)   Протекціонізм власного виробника  та запровадження прозорої  і справедливої митної політики;

11)   Зміцнення національної валюти. (шляхом наповнення її реальним змістом, при реальній економіці); 

12)   Діяльність Національного Банку України  підпорядкувати гаранту Конституції. Національний Банк України є самодостатньою верховною структурою банківського сектору економіки, і є регулятором грошово-фінасової політики. НБУ самостійно, з відповідальністю перед Президентом та народом (за спеціально встановленою процедурою), встановлює політику в обігу грошей та фінансовій діяльності на територій України. Зміна керівника НБУ здійснюється у тому ж порядку, що і Президента України;  

13)   Офшорні компанії та підприємництво підлягають спеціальній реєстрації (введення реєстру офшорних компаній) та народному контролю, шляхом деталізації діяльності та вільного доступу до реєстру будь-якого громадянина, а також введенням обов’язкового контролю спеціальними органами в строк трьох – п’яти місяців;

14)   Проведення ревізії приватизація, за результатами якої провести до фінансування вкрадених підприємств або їх націоналізації; 

15)   Контроль за якістю товарів та введення штрафів за виробництво та реалізацію неякісних товарів та послуг;

16)   Введення заборони на персоніфікацію (приватизацію, продаж інше відчуження у приватні руки) навколишнього середовища (повітря, водойми, землі, надра і т.д.);

17)   Програмування та втілення державних програм (туризм, інфрастркутурв, спорт, і.т.) розвиток  сфер, що є не фінасовмісткими (потребують малих вкладень, а дають великі прибутки);

18)     Заборона реклами шкідливих товарів та послуг. Економізація інтелектуальних здібностей особи;

19)   Введення єдиного органу, що буде контролювати економіку з метою недопущення та припинення злочинів та зловживань у цій сфері;

20)   Стягнення коштів з населення (комунальні та ін. платежі) відбувається на підставі затверджених мінімальних показників, в співвідношенні, мінімальний прожитковий рівень (що повинен відображати реальний стан речей, а не бути заниженим в сотню раз, як зараз),  15-20% всіх платежів в бюджет;

21)   Встановлення зваженої експортно-імпортної політики Держави;

22)   Реалізація проектів, що мають зацікавленість у світових промислово - фінассових              держав-лідерів (космос, ІТ-сфера, і.т.п.);

23)   Запровадження державних підприємств на рівних засадах з приватними.

ІІІ. Екологічна безпека України

1) Вивчення та відновлення прадавніх співвідносин з навколишнім світом;

2) Встановлення пріоритетів розвитку навколишнього середовища та екологічного співіснування, як в середині країни так і на міжнародному рівні;

3) Запровадження Єдиної державної Екологічної програми розвитку України метою якої має стати не людина, а збереження та відновлення багатоманітності  навколишнього середовища у всіх проявах з врахуванням необхідності співіснування всіх форм живої та неживої природи;

4) Встановлення дієвих заходів екологічної безпеки та їх впровадження в життя, а також  створення механізму реальної відповідальності за порушення екологічної безпеки;  

5) Введення  відповідальності Держави перед громадами та конкретними особами, що постраждали від екологічних катастроф чи наслідків небезпечного поводження з природою, не залежно від суб’єкта спричинення шкоди;

6) Заміна шкідливих для екології виробництв на сучасні технології, що максимально сприятимуть захисту навколишнього середовища;

7) Повернення до встановлених, під час освоєння природних територій в 60-80 роки минулого століття, обмежень в усіх галузях виробництва, що забезпечують надійне проведення робіт з екологічного контролю, а у випадку надзвичайних ситуацій проведення, рятувальних робіт;

8) Впровадження посилених заходів по регулюванню відносин у сфері водопостачання, земельних відносин, відносин освоєнню надр, використання повітря та зеленої енергетики;

(Це включає але не обмежується цим, звільнення прибережних територій від незаконного захоплення і т.і., відновлення рекреаційних зон і все, що з цим пов’язане,  повернення землям їх цільових призначень та відновлення їх якісних характеристик, освоєння надр лише в частині необхідного забезпечення громадян України з використанням технологій збереження ландшафтів та екологічної безпеки,  встановлення безпечного використання повітря, пріоритетне використання зеленої (природної) енергетики.)

9) Відновлення обов’язковості очищення водних ресурсів України з покладенням відповідальності на місцеві органи влади за спричинення забруднення водойм, не залежно від того чи природне це водоймище чи штучно створене;

10) Визначення на території України природних, ландшафтних та інших заповідних місць, що мають цілющі властивості та встановлення навколо них 70 кілометрової охоронної межі;      

11) Відведення місць заказникам з встановленням реальних показників розведення дичини;

12) Наведення прядку в сфері рибальства,полювання, збиральництва;

13) Впровадження нового підходу до Червоної та Зеленої книг України, а також запровадження Жовтої та Платинової книг;

14) Запровадження принципу «Більше Більшого» за шкоду спричинену екології та особам, що проживають на забруднених територіях. Вирішення проблем Чорнобиля та інших еко.проблем на території України.

  (Це означає але не обмежується цим, що Держава відшкодовує особам (не має значення людям, тваринам, рослинам і т.д.)200 відсотків спричиненої шкоди, яка встановлена не державними, а громадськими спеціальними експертами, а також Держава відновлює до попереднього стану, в межах можливого, існуюче до нанесення шкоди становище. Крім того, в цей принцип входить будь-яке втручання в природу з терміном давності до ста п’ятдесяти років назад та відшкодування за таке втручання, якщо воно принесло шкоду навколишньому середовищу .)

IV. Соціальна система України

1) Формування та втілення нової соціальної моделі суспільства що базується на знаннях та ментальності наших працивілізацій;

2)  Якісна перебудова свідомості особи в тому числі і відхід від споживацького, накопичувального принципу існування у Всесвіті;

3) Особа, індивід, людина, громадянин,частка спільноти, складова Всесвіту – етапи соціального виховання та співіснування громадян України;

4) Не людина – основа діяльності держави, а держава основа діяльності людини;

5) Створення умов для всеосяжного гармонійного розвитку індивіда. Влада не в  інтересах кого б то не було, а для забезпечення комунікативності в суспільстві;   

6) Поновлення принципів формування влади лише із професіоналів, що окрім професійних якостей мають високі моральні установки;

7) Чітке розподілення сфер впливу між владою, суспільством (у всіх його проявах) та особою. Застосування принципу доповнення та противаги у взаєминах цих учасників державного будівництва;  

8) Визначення обов’язкових складових стандарту життя особи, суспільства, влади, а також відповідальності за погіршення чи відхід від досягнутих стандартів життя. Відхід від моделі визначення стандартів на підставі поділу їх на мінімальні чи максимальні;   

9) Відновлення принципу арійського права. Припинення поділу юстиції за суб’єктами правовідносин.  Відновлення відповідальності кожного за безпеку своїх дітей;

10) Зміна парадигми (зразкової моделі) розвитку суспільства від пріоритетності приватної форми існування соціуму до добровільного об’єднання співіснування моральних індивідуальностей; 

11) Дитина є пріоритетом у будь-яких відносинах влади, суспільства, особи. Скасування ювенальної юстиції. Побудова нової системи допомоги сім’ї та недопущення розпусти та розбещення;

12) Формування дієвої системи перевиховання осіб,що здійснили правопорушення чи злочини;

13) Справедливість. Право. Прозорість процесів. Чесноти. Моральність. Це основні постулати функціонування взаємин між особою, суспільством, владою;  

14) Доступ до знань та вмінь, охорона здоров’я, не повинні бути товаром тобто оплатними;  

15) Здоров’я людини, його збереження та відновлення є основним напрямком діяльності всіх державних і суспільних інституцій та кожної особи;

16) Свобода совісті та наявність цензури - захисту від недобросовісної пропаганди. Наявність державницької ідеології рівної з іншими;

17) Розбудова соціально спрямованої влади – відповідальність за осіб з обмеженими можливостями, пенсіонерів та інших соціально незахищених верств населення;

18) Побудова населених пунктів з врахуванням вимог збереження здоров’я проживаючих в них осіб та туристів;

19) Основа існування українського суспільства - добросусідство. Загальнообов’язковий військовий обов’язок для всіх  громадян від 20 до 25 років, для отримання вміння захищати свою ЗЕМЛЮ;  

20) Культурний та спортивний розвиток України базується на вихованні своїх талантів, а не на повторенні та закупівлі закордонних проявів масової «культури»;

21) Впровадження системи вивчення та захисту а також відновлення археологічно-історичної, природної спадщини України – Руси;

22) Розвиток наук для досягнення самореалізації Всесвіту, а не для знищення духовності та збільшення жадібності. Впровадження нових наук, що передбачає досягнення найвищих результатів у всіх галузях людської діяльності на користь Всесвіту;

23) Прийняття програм розвитку та встановлення пріоритетів для особи, суспільних інститутів та влади. Відмова від регресу, що зараз нав’язаний суспільству, державі, особі;

24) Впровадження принципу необхідного втручання, а не принципу всеохоплюючого  керування всіма та кожним. Боротьба з байдужістю;

25) Формування чіткої позиції влади, суспільства по відношенню до транснаціональних програм та їх виконавців. Заборона діяльності будь-яких утаємничених або закритих організацій в тому числі міжнародних.