|
В тіні хрестів душа всихає,
А очі бачать пустоту.
І вишиванка не спасає,
"Гей-гей!..", - ти кажеш вхолосту…
Козацькі чайки потопили
В шинках підступні вороги,
І кажуть нам, що ми могили
Душі своєї: Я і Ти...
Святую волю залишайте , -
Позаду, грішнії сини.
Бігом вставайте на коліна,
Бо бога Яхве ви раби!
Струси лайно з душі святої:
Картаве з пейсами лайно,
За ким стоїш ти на колінах
Разом з батьками вже давно!
|
Гуртом до бою! Заржавіли:
Козацькі вірнії шаблі.
В руках могутніх маєм силу, -
Ми українці: Я і Ти!
Вже віє рідний вітер в спину,
Змітай зі шляху ворогів!
І вже над нами знов засяє
Завзяття славних козаків.
Бо є для серця любі й милі:
Проміння сонця золоті.
З тобою разом переможем.
До зброї, Брате! Я і Ти!
|
|
Черти й рези таємничі –
Славних оріїв абетка...
Чуєте? То, певно, кличе
Невмирущий Голос Предків!
Хай нам Велес допоможе
Ті малюнки прочитати –
Кожен з нас тоді вже зможе
Ворожити й рахувати!
Не потрібні ні Кирило,
Ані друг його Мефодій!
«Просвітителів» – на мило!
Не надурить більше злодій!
Воріженьків проженімо,
Геть позбувшись переляку!
Влесовицю полюбімо,
Рідні й милі серцю знаки!
|
Каже нам, що ми забули
Те, чого колись навчились,
Бо чужинцям присягнули,
Ті ж на наші шиї всілись.
Замість Вед і Велес Книги
Чорну Біблію хрестату
Русам втюхують бариги
Візантійського Пархату:
Брешуть, буцімто слав'яни
Були дикі й неписьменні!
Наші ж пращури-краяни
Знали дещо «незбагненне»
Й хитромудро шифрували
В давніх рунах загадкових;
Для нащадків зберігали
Зерна Правди, не полови!
|
|
Масонсько-ліва наша влада
Тоді не дбала про Вкраїну:
Оце й була та підла зрада,
Що сотворила нам руїну!..
Центральна Рада заявила:
«Не треба більше воювати!» –
І розпустила Збройні Сили,
Вдягнувши враз рожеві шати.
Та, крім паскуди Винниченка,
Були у ті часи й герої,
Що знали «Заповіт» Шевченка,
Тож, готувалися до бою.
Петлюра з Коновальцем знали,
Яка страшна московська зграя,
Тому на кривди й зло чекали
Від посланців комуни раю.
І от червоні наступають,
Пролетарів загітувавши;
В столиці заколот здіймають,
Удару в спину нам завдавши.
Стрільці вкраїнські й гайдамаки
Повстання теє придушили;
Чимало вбили комуняків,
Сичання гідри заглушили.
Однак, чудовисько мерзенне
Посунуло з боліт північних,
Бо мало наміри страшенні
Загнати Русь у рабство вічне.
Засвідчив шабаш «Арсеналу»:
Без війська наші справи кепські...
Так рідну землю на поталу
Фактично здав тоді Грушевський.
Бо поки наш борець Петлюра
Від банди чистив стольний Київ
Прийшли вовки в овечих шкурах
З огромом ленінських помиїв.
На прю із ними встигли стати
Хоробрі юні гімназисти,
Що почали в потвор стріляти;
Було багнетів тільки триста...
Відважні хлопці, мов ті оси,
Вогнем жалили окупантів –
Селян, солдатів і матросів,
Колишніх царських арештантів.
Орда червона Муравйова
Чисельну мала перевагу
Й, отямившись, поперла знову,
Здійнявши вгору крови стяги.
|
То юнаки і відступили,
Щоб запобігти марним втратам.
Здається, правильно вчинили,
Бо бились перед тим завзято!
Аж ось один загін юнацький
Щось раптом збило з пантелику –
Невдовзі в небі Шлях Чумацький
Здригнувся від різкого крику:
«Стояти! З місця ані кроку!» –
Волав їм прапорщик чужинський,
Неголений і злий, нівроку,
Неначе Лісовик москвинський.
О Доле, панночко примхлива!
Як твої витівки збагнути?
Ти ж тридцятьох вела зрадливо
На станцію, що зветься «Крути»!
На них чекав полон кривавий,
Тортури, звірства і знущання;
Там не було підсудних лави,
А безсоромне жертв заклання.
Ніхто катюгам не скорився
І не благав про порятунок,
Хоч в очі Вічності дивився, –
Найвищий мужності ґатунок!
Лунали постріли безжальні,
Що наших парубків косили,
А ті зустріли час фатальний
Духовної тріумфом сили!
Більшовики оскаженілі
До Києва невдовзі вдерлись
І українців очманіло
Вбивали, поки не нажерлись...
*****
У ті роки в своїй сторонці
Вдягли кайдани ми тюремні;
Та чин крутянських оборонців
Мав місце зовсім недаремно:
Він надихав на бій повстанців,
Борців за Нації майбутнє,
Що в битви йшли з глибоких шанців, –
Мов світла спалах незабутній!
Тож, зорями, безсмертні душі,
Нам сяйте з Іру нескінченно –
Хай ваша Честь правдиво душить
Усю ту Підлість незліченну!
|
