Сьогодні виповнюється 102 роки від початку легендарного Кримського походу Армії Української Народної Республіки. Вночі 22 квітня 1918 року Кримська група Армії УНР під командуванням Петра Болбочана успішно форсувала Сиваш і взяла штурмом укріплення Перекопа. Вже ввечері того ж дня українське військо визволило від більшовиків Джанкой. Через два дні було визволено Сімферополь і Бахчисарай. 29 квітня у Севастопольській бухті кораблі Чорноморського флоту підняли жовто-блакитні прапори, а командування флоту оголосило про своє підпорядкування УНР.

Попри те, що пізніше українське військо змушене було залишити Крим внаслідок політичних прорахунків тодішнього керівництва УНР і недружньої позиції нібито «союзної» Німеччини, Кримський похід Болбочана є однією із найяскравіших сторінок Української революції 1917 – 1921 років, однією з найбільших перемог української зброї у ті буремні часи.

Подія понад столітньої давнини дає нам цінний урок: для того, щоб вигнати ворога зі своєї землі, треба насамперед покладатися на власні сили, а не на непевних союзників на міжнародній арені, нарощувати військову міць держави, мати ефективний та відданий інтересам українського народу державний апарат.

Впевнений, що у разі приходу до влади порядних і патріотичних людей, які налаштовані на розбудову держави та справжнє служіння українському народу, а не на власне збагачення, вже в осяжному майбутньому українські прапори знову замайорять над кримськими містами. І, що дуже важливо, на відміну від 1918 року перемоги українського війська тоді вже не будуть змарновані дипломатичними інтригами та браком політичної волі.

Юрій Левченко