ІІІ. Екологічна безпека України

1) Вивчення та відновлення прадавніх співвідносин з навколишнім світом;

2) Встановлення пріоритетів розвитку навколишнього середовища та екологічного співіснування, як в середині країни так і на міжнародному рівні;

3) Запровадження Єдиної державної Екологічної програми розвитку України метою якої має стати не людина, а збереження та відновлення багатоманітності  навколишнього середовища у всіх проявах з врахуванням необхідності співіснування всіх форм живої та неживої природи;

4) Встановлення дієвих заходів екологічної безпеки та їх впровадження в життя, а також  створення механізму реальної відповідальності за порушення екологічної безпеки;  

5) Введення  відповідальності Держави перед громадами та конкретними особами, що постраждали від екологічних катастроф чи наслідків небезпечного поводження з природою, не залежно від суб’єкта спричинення шкоди;

6) Заміна шкідливих для екології виробництв на сучасні технології, що максимально сприятимуть захисту навколишнього середовища;

7) Повернення до встановлених, під час освоєння природних територій в 60-80 роки минулого століття, обмежень в усіх галузях виробництва, що забезпечують надійне проведення робіт з екологічного контролю, а у випадку надзвичайних ситуацій проведення, рятувальних робіт;

8) Впровадження посилених заходів по регулюванню відносин у сфері водопостачання, земельних відносин, відносин освоєнню надр, використання повітря та зеленої енергетики;

(Це включає але не обмежується цим, звільнення прибережних територій від незаконного захоплення і т.і., відновлення рекреаційних зон і все, що з цим пов’язане,  повернення землям їх цільових призначень та відновлення їх якісних характеристик, освоєння надр лише в частині необхідного забезпечення громадян України з використанням технологій збереження ландшафтів та екологічної безпеки,  встановлення безпечного використання повітря, пріоритетне використання зеленої (природної) енергетики.)

9) Відновлення обов’язковості очищення водних ресурсів України з покладенням відповідальності на місцеві органи влади за спричинення забруднення водойм, не залежно від того чи природне це водоймище чи штучно створене;

10) Визначення на території України природних, ландшафтних та інших заповідних місць, що мають цілющі властивості та встановлення навколо них 70 кілометрової охоронної межі;      

11) Відведення місць заказникам з встановленням реальних показників розведення дичини;

12) Наведення прядку в сфері рибальства,полювання, збиральництва;

13) Впровадження нового підходу до Червоної та Зеленої книг України, а також запровадження Жовтої та Платинової книг;

14) Запровадження принципу «Більше Більшого» за шкоду спричинену екології та особам, що проживають на забруднених територіях. Вирішення проблем Чорнобиля та інших еко.проблем на території України.

  (Це означає але не обмежується цим, що Держава відшкодовує особам (не має значення людям, тваринам, рослинам і т.д.)200 відсотків спричиненої шкоди, яка встановлена не державними, а громадськими спеціальними експертами, а також Держава відновлює до попереднього стану, в межах можливого, існуюче до нанесення шкоди становище. Крім того, в цей принцип входить будь-яке втручання в природу з терміном давності до ста п’ятдесяти років назад та відшкодування за таке втручання, якщо воно принесло шкоду навколишньому середовищу .)

IV. Соціальна система України

1) Формування та втілення нової соціальної моделі суспільства що базується на знаннях та ментальності наших працивілізацій;

2)  Якісна перебудова свідомості особи в тому числі і відхід від споживацького, накопичувального принципу існування у Всесвіті;

3) Особа, індивід, людина, громадянин,частка спільноти, складова Всесвіту – етапи соціального виховання та співіснування громадян України;

4) Не людина – основа діяльності держави, а держава основа діяльності людини;

5) Створення умов для всеосяжного гармонійного розвитку індивіда. Влада не в  інтересах кого б то не було, а для забезпечення комунікативності в суспільстві;   

6) Поновлення принципів формування влади лише із професіоналів, що окрім професійних якостей мають високі моральні установки;

7) Чітке розподілення сфер впливу між владою, суспільством (у всіх його проявах) та особою. Застосування принципу доповнення та противаги у взаєминах цих учасників державного будівництва;  

8) Визначення обов’язкових складових стандарту життя особи, суспільства, влади, а також відповідальності за погіршення чи відхід від досягнутих стандартів життя. Відхід від моделі визначення стандартів на підставі поділу їх на мінімальні чи максимальні;   

9) Відновлення принципу арійського права. Припинення поділу юстиції за суб’єктами правовідносин.  Відновлення відповідальності кожного за безпеку своїх дітей;

10) Зміна парадигми (зразкової моделі) розвитку суспільства від пріоритетності приватної форми існування соціуму до добровільного об’єднання співіснування моральних індивідуальностей; 

11) Дитина є пріоритетом у будь-яких відносинах влади, суспільства, особи. Скасування ювенальної юстиції. Побудова нової системи допомоги сім’ї та недопущення розпусти та розбещення;

12) Формування дієвої системи перевиховання осіб,що здійснили правопорушення чи злочини;

13) Справедливість. Право. Прозорість процесів. Чесноти. Моральність. Це основні постулати функціонування взаємин між особою, суспільством, владою;  

14) Доступ до знань та вмінь, охорона здоров’я, не повинні бути товаром тобто оплатними;  

15) Здоров’я людини, його збереження та відновлення є основним напрямком діяльності всіх державних і суспільних інституцій та кожної особи;

16) Свобода совісті та наявність цензури - захисту від недобросовісної пропаганди. Наявність державницької ідеології рівної з іншими;

17) Розбудова соціально спрямованої влади – відповідальність за осіб з обмеженими можливостями, пенсіонерів та інших соціально незахищених верств населення;

18) Побудова населених пунктів з врахуванням вимог збереження здоров’я проживаючих в них осіб та туристів;

19) Основа існування українського суспільства - добросусідство. Загальнообов’язковий військовий обов’язок для всіх  громадян від 20 до 25 років, для отримання вміння захищати свою ЗЕМЛЮ;  

20) Культурний та спортивний розвиток України базується на вихованні своїх талантів, а не на повторенні та закупівлі закордонних проявів масової «культури»;

21) Впровадження системи вивчення та захисту а також відновлення археологічно-історичної, природної спадщини України – Руси;

22) Розвиток наук для досягнення самореалізації Всесвіту, а не для знищення духовності та збільшення жадібності. Впровадження нових наук, що передбачає досягнення найвищих результатів у всіх галузях людської діяльності на користь Всесвіту;

23) Прийняття програм розвитку та встановлення пріоритетів для особи, суспільних інститутів та влади. Відмова від регресу, що зараз нав’язаний суспільству, державі, особі;

24) Впровадження принципу необхідного втручання, а не принципу всеохоплюючого  керування всіма та кожним. Боротьба з байдужістю;

25) Формування чіткої позиції влади, суспільства по відношенню до транснаціональних програм та їх виконавців. Заборона діяльності будь-яких утаємничених або закритих організацій в тому числі міжнародних.