Язичництво, це дуже давня система вірувань, яка внесла свій внесок як у формування «основних» релігійних течій, так і в культуру різних націй в цілому.

У певному сенсі, саме в язичництві, в традиціях та ритуалах, зберігаються багато ключових чинників, які сформували народи такими, якими вони є на даний момент. І навіть тільки з історичної точки зору, дані системи вірувань, являють собою величезну цінність, як для певних народів, так і для всього людства в цілому.

 Щоб зрозуміти, хто такі язичники, нижче наведено основні факти, ознайомившись з якими стане зрозуміло про язичництво і віру в цілому.

Язичники не вірять в християнську концепцію Бога, але саме християнська міфологія запозичила значну частину ідей з язичницьких вірувань.

Язичники не вірять в диявола або сатану. Ця концепція виникла з християнством.

Язичники не сатаністи. Сатанізм походить з християнства. Це не має нічого спільного з язичницькими міфологіями, які передували християнству.

Язичники не приносять у жертву людей або тварин. У стародавні часи, всі релігії, включаючи християнство, здійснювали обряди жертвоприношення. Сьогоднішні язичники залишили цю частину своєї системи древніх переконань у минулому.

Багато свят походять з язичництва. Наприклад: Різдво, Великдень та Хелловін.

Язичники не ненавидять Ісуса, але вони не поклоняються йому. Більшість думає, що він був хорошою людиною, яка намагалася зробити світ кращим. Але, язичники не вважають його богом.

Для язичників, магія та заклинання – це акти цілеспрямованої молитви з чітким наміром.